Як читати англійську транскрипцію – таблиця правил й вимова!

Англійська транскрипція або правила читання та вимови букв і звуків в словах англійської мови – це та тема, яка викликає у початківців великі труднощі.

Парадокс в тому, що задача транскрипції – полегшити процесс вивчення мови, а на практиці виходить навпаки. Тому ми вирішили підготувати матеріал, який буде для вас довідником транскрипції та допоможе краще засвоїти цю тему і поліпшити навички правильної вимови англійських букв та звуків.

Тож почнемо розбір цієї простої тем із запитання.

А чи потрібна англійська транскрипція взагалі?

Головна перевага знання цієї теми в тому, що, володіючи здатністю правильно читати англійську транскрипцію, будь-який школяр або дорослий зможе прочитати і вимовити будь-яке, навіть саме «страшно-незрозуміле», слово в англійському словнику! Тому мій вердикт – будемо вивчати! Але швидко і без всяких розтягування на рік! Урок або два – і «англійська  транскрипція» стане для Вас самим приємним словосполученням на світі. 🙂

Для чого її придумали?

Придумали її дуже-дуже давно, при цьому, як це не дивно, самі ж англійці. Бо зрозуміли, що самі не завжди можуть зрозуміти, як читається те чи інше слово.

Справа в тому, що в англійській мові є правила читання, згідно з якими можна читати слова мови правильно. Але в цих правилах так багато винятків, що їх і запам’ятати неможливо. Ну англійці і придумали таке поняття, як транскрипція, щоб кожне англійське слово можна було прочитати коректно, навіть не знаючи правил, а просто володіючи набором транскрипційних символів.

Іноді ви можете побачити два варіанти одного значка, це нормально. Обидва з них мають правильне значення. Мої аналогії з українськими буквами дуже умовні. Головне тут – відчути звук і як можна точніше його відтворити.

Транскрипція англійських букв та звуків

Графічна запис того, яку вимову мають букви англійського алфавіту або слова за допомогою послідовності відповідних символів – це і є транскрипція англійських букв і звуків. Є декілька важливих позначок, що використовуються при написанні транскрипції англійських слів, знання яких полегшить Вам розуміння того, які акценти необхідно робити в словах для їх правильної вимови:

[ ] – квадратні дужки. Вони вказують на те, що символи всередині них і є саме транскрипцією слова.
Наприклад, Hamburg – це слово, а [ ‘hæmbɜːg] – його транскрипція;

‘ – так позначається основний наголос в слові. Ставиться ПЕРЕД голосною літерою, що під наголосом;

, – другорядний наголос в слові;

: – вказує на те, що голосна буква, після якої стоїть ця позначка, має подовжену довготу.

Таблиця 1. Транскрипція англійських приголосних звуків

Фонетична транскрипція	Приклади	Зразкові відповідності в українській мові
[b]	bad, box	дзвінкий звук, відповідний українському [б] в слові брат
[p]	open, pet	глухий звук, відповідний українському [п] в слові перемога , але вимовляється з придихом
[d]	did, day	дзвінкий звук, схожий на український [д] в слові дім , але енергійніше, «гостріше»; при його вимові кінчик язика впирається в альвеоли (горбки ньоба за передніми зубами)
[t]	tea, take	глухий звук, відповідний українському [т] в слові терміт, але вимовляється з придихом, при цьому кінчик язика впирається в альвеоли
[v]	voice, visit	дзвінкий звук, відповідний українському [в] в слові вісім, але більш енергійний
[f]	find, fine	глухий звук, відповідний українському [ф] у слові фізика, але більш енергійний
[z]	zoo, has	дзвінкий звук, відповідний українському [з] у слові зима, але більш енергійний; при вимові кінчик язика піднятий до альвеол
[s]	sun, see	глухий звук, відповідний українському [з] в слові сила , але більш енергійний; при вимові кінчик язика піднятий до альвеол
[g]	give, go	дзвінкий звук, відповідний українському [г] в слові гірка, але вимовляється м’якше
[k]	cat, can	глухий звук, відповідний українському [к] в слові кріт , але вимовляється енергійніше і з придихом
[ʒ]	vision, pleasure	дзвінкий звук, відповідний українському [ж] в слові жаба , але вимовляється напруженіше і м’якше
[ʃ]	she, Russia	глухий звук, відповідний українському [ш] у слові шина , але вимовляється м’якше, для чого потрібно підняти до твердого ньоба середню частину спинки язика
[j]	yellow, you	звук, схожий на український звук [й] у слові йод, але вимовляється більш енергійно і напружено
[l]	little, like	звук, схожий на український [л] в слові ліса , але потрібно, щоб кінчик язика торкався до альвеол
[m]	man, merry	звук, схожий на український [м] в слові мир , але більш енергійний; при його вимові потрібно щільніше змикатися губи
[n]	no, name	звук, схожий на український [н] в слові ніс , але при його вимові кінчик язика торкається до альвеол, м’яке ньобо опущено і повітря проходить через ніс. (В українській мові для створення звуку [н] ми використовуємо не кінчик язика, а його передню частину).
[ŋ]	sing, finger	цей звук часто заміняють звуком [n], що є великою помилкою. Різниця в положенні язика: потрібно притиснути задню частину язика до м’якого ньоба, а передня частина залишається опущеною. Повітря проходить через ніс, при цьому голосові зв’язки вібрують. Виходить трохи протяжний носової звук, як у слові king.  Вимовляти як українське [нг] – неправильно; повинен бути носової призвук, дивіться малюнок нижче:
[r]	red, rabbit	істотно відрізняється від українського [р]. Коли вимовляємо українській звук, язик вібрує, торкаючись задньою частини альвеолярної дуги. Вимовляючи англійську [r], потрібно тримати язик близько до задньої частини альвеолярної дуги, при цьому він не повинен її торкатися; язик не вібрує та залишається нерухомим. Rabbit, red, crime, picturesque.
[h]	help, how	звук, що нагадує український [х] як в слові хаос, але майже безшумний (ледве чутний видих), для чого важливо не притискати язика до ньоба
[w]	wet, winter	часто плутають зі звуком [v], який створюється за допомогою нижньої губи і верхніх зубів, а [w] ми вимовляємо тільки губами. Щоб правильно вимовити цей звук, губи потрібно скласти трубочкою, ніби готуємося до вимови голосного [у], а потім різко їх розтягнути в сторони, виходить звук, схожий на дуже швидко промовлений український [УЕ] в слові Уельс
[dʒ]	just, jump	звук, схожий на [дж] в українській мові у слові джаз, але енергійніше і м’якше. Не можна вимовляти окремо [d] і [ʒ]
[tʃ]	check, much	звук, схожий на український [ч] в слові час , але твердіше і напруженіше. Не можна вимовляти окремо [t] і [ʃ]
[θ]	think, seventh	і ось тут різко у всіх починаються проблеми, тому що існує невірна думка, що цей звук схожий на український [с] або іноді навіть [ф]. Весь секрет у тому, що потрібно лише кінчик язика легенько затиснути між зубами, висунувши його назовні, при цьому намагаючись вимовити українське [с]. Язик не напружується, він розпластаний, а губи не торкаються язика. Це нормально – показувати співрозмовнику язика, коли говориш англійською. Як в словах think, theatre, healthy. А якщо все-таки вимовити think через українській звук [с], як «сінк», то отримаємо слово тонути або раковина (sink) замість дієслова думати.
[ð]	this, they, without	така ж історія, як і з попереднім звуком, його вимовляють як [з], але язика теж потрібно помістити між верхніми і нижніми зубами, щоб кінчик стирчав і намагатися вимовити [з]. This, mother, weather. Цей звук (так як він дзвінкий) вимовляється за участю голосових зв’язок.

Таблиця 2. Транскрипція англійських голосних

Фонетична транскрипція	Приклади	Зразкові відповідності в українській мові
[ʌ]	cup, run	короткий звук, схожий на український ненаголошений [а] в слові сади . Щоб вийшов цей звук, потрібно, вимовляючи український [а], майже не відкривати рот, при цьому трохи розтягнути губи і трохи відсунути назад язик. Вимовляти просто український [а] – неправильно
[ɑ:]	arm, father	довгий звук, схожий на український [а], але він значно довше і глибше. При його вимові потрібно, як би позіхнути, але не відкривати рот широко, при цьому язик відтягнути назад. Тож тягнемо цей звук, не ігноруємо довготу, інакше замість риби carp [a:] отримаємо чашку cap [ʌ].
[e]	met, bed	короткий звук, схожий на український [е] під наголосом в таких словах, як еластик , плед і т. п. Англійські приголосні перед цим звуком можна пом’якшувати
[ə]	about, alias	ненаголошений [е], він швидкий і не зовсім чіткий, нібито тільки натяк на звук, але все ж його не можна замінювати ніяким чистим звуком.
[ɜː] або [ə:]	work, learn	цього звуку в українській мові немає, і він дуже складний для виголошення. Нагадує український звук в словах дьоготь, сьогодні, але його потрібно тягнути значно довше і при цьому сильно розтягувати губи, не розкриваючи рота (виходить скептична усмішка)
[æ]	cat, black	короткий звук, середній між українськими звуками [а] і [е]. Щоб вийшов цей звук, потрібно, вимовляючи український [а], широко відкрити рот, а язик розташувати низько. Знаєте, як лікар просить відкрити рот і сказати а? Ось майже те ж саме, тільки зі звуком «е», не соромимося показувати ротову порожнину. Різниця між [е] і [æ] теж принципова, бо один звук здатний змінити слово, простий приклад: one man [æ] – many men [е]. Один звук відрізняється і у нас вже замість одного чоловіка цілий натовп. Тому вимовляти просто український [е] – неправильно
[ɒ] або [ɔ]	not, hot	короткий звук, схожий на український [о] в слові доба, але при його вимові потрібно повністю розслабити губи; для українського [о] вони злегка напружені
[ɔ:]	sport, four	довгий звук, схожий на український [о], але він значно довше і глибше. При його вимові потрібно як би позіхнути, напіврозкривши рот, а губи напружити і округлити
[ɪ]	it, pit	короткий звук, схожий на український голосний в слові шіпка, шіпчина. Потрібно вимовляти його уривчасто
[i:]	he, see	довгий звук, схожий на українську [і] під наголосом, але довше, і вимовляють його як би з посмішкою, розтягуючи звук, ніби наспівуючи його. В англійській мові різниця в довготі звуків принципова, тому що впливає на значення слова. Sheep [i:] – вівця і ship [i] – корабель, а різниця у довготі вимови лише одного звуку. Тому не ігноруємо двокрапку біля звуку, якою позначається довгота.
[ʊ] або [u]	look, put	короткий звук, який можна порівняти з українським ненаголошених [у], але він вимовляється енергійно і з абсолютно розслабленими губами (губи не можна витягати вперед)
[u:]	blue, food	довгий звук, досить схожий на український ударний [у], але все-таки не такий же. Щоб він вийшов, потрібно, вимовляючи український [у], що не витягати губи в трубочку, не висувати їх вперед, а округлити і злегка посміхнутися. Як і інші довгі англійські голосні, його потрібно тягнути набагато довше, ніж український [у]

Таблиця 3. Транскрипція англійських дифтонгів

Дифтонги – це складні звуки, які мають у своєму складі два або більше голосних звуки.

Фонетична транскрипція	Приклади	Зразкові відповідності в українській мові
[aɪ]	five, eye	дифтонг, схожий на поєднання звуків в українських словах чайка і чайник. Звук [й] у кінці цих двох звуків – щось середнє між [й] та [і]. А другий елемент дифтонгу, звук [ɪ], дуже короткий
[ɔɪ]	noise, voice, boy, toy	дифтонг, схожий на поєднання звуків в слові бойлер.  Другий елемент, звук [ɪ], дуже короткий
[eɪ]	brave, afraid, rain	дифтонг, схожий на поєднання звуків в слові Єй-єй. Другий елемент, звук [ɪ], дуже короткий
[aʊ] або [au]	town, now	дифтонг, схожий на поєднання звуків [ау], як у слові баул, але з наголосом на [а].  Перший елемент такий, як в [aɪ]; другий елемент, звук [ʊ], дуже короткий
[əʊ] або [ou]	home, know	дифтонг, схожий на поєднання звуків в слові клоун, якщо не промовляти його нарочито по складах та з наголосом на [о] (при цьому співзвуччя нагадує еу ). Вимовляти цей дифтонг як чисте українське співзвуччя [оу] – не зовсім коректно
[ɪə]	dear, here	дифтонг, схожий на поєднання звуків українських звуків [іе], з наголосом на [і]. Складається з коротких звуків [ɪ] і [ə]
[ɛə] або [eə]	where, there	звук нагадує щось середнє між українськими [ea] та [ее] з наголосом на перший [е]. Другий елемент, неясний короткий звук [ə]
[ʊə] або [uə]	tour, poor	дифтонг, в якому за [ʊ] слідує другий елемент, неясний короткий звук [ə], нагадує українській звук [уе] з наголосом на [у]. При вимові [ʊ] губи не можна витягувати вперед

Інтерактивний відеоурок з “живою” вимовою фонетичних звуків

Для того, щоб почути “живу” вимову англійських букв, включить відтворення відео, на екрані з’являться символи фонетичних звуків. Натиснувши на необхідну позначку, ви почуєте вимову цього звуку голосом диктора.

Висновок

Для того, щоб навчитись вільно читати англійську транскрипцію варто пам’ятати, що головне в цьому – це виключно практика. Тож тільки в результаті неї ваша здатність сприйняття мови може піднятися до комфортного вам рівня.

Позначки:Англійська транскрипція