Порядок слів в реченнях англійської мови

• Підмет – дійова особа або предмет в реченні, відповідає на питання: хто? що?. Підмет може виражатися займенником (я, ти, вони, все й т.д.) або іменником (мама, кіт, робота, яблуко й т.д.). Як правило, він стоїть на першому місці в реченні.

Mountains are beautiful. – Гори красиві.

• Присудок – це дії які виконує підмет. Що робить підмет? Яким він є? Тобто присудок виражається дієсловом (йти, писати, думати, падати й т. д.) Він в реченні стоїть на другому місці, тобто розміщується за підметом.
  Присудок є найважливішим членом речення. Тільки він може показати, що відбувається, відбулося або відбудеться. Англійський присудок може складатися з двох елементів: основного дієслова – «головного» дієслова, яке показує, що робить підмет, та допоміжного – дієслова, яке допомагає розрізняти часи.

Mountains are beautiful . – Гори є красивими.

• Доповнення – особа або предмет, на який спрямована дія. Може бути прямим (дія спрямована безпосередньо) відповідає на питання знахідного відмінку: «кого?», «що?» або непрямим (дія спрямована опосередковано) – відповідає на всі інші відмінкові питання: «кого?», «чого?», «кому?», «чому?» й т. п.. Таким чином, доповнення розміщується після присудка і відповідає на будь-яке питання відмінку, крім питань називного відмінка.

I called you a doctor . – Я викликав лікаря (a doctor – пряме доповнення, you – непряме)

• Визначення – ознака предмета або особи, відповідає на питання: який? яка? чий? і т.п.

This is my place. – Це моє місце.

• Обставина – показує, коли, як, за яких обставин відбувається дія, відповідає на питання «Де?», «Коли?», «Як?», «Чому?».

I drive carefully . – Я воджу машину обережно (Як?).

Особливість порядку слів в англійському реченні

В реченнях англійської мови більш суворий порядок слів, ніж в українській мові, в якій ми без втрати сенсу можемо переставляти слова в реченні:

• Кішка переслідує мишку.
• Мишку переслідує кішка.

Ми розуміємо, хто кого переслідує, оскільки в українській мові за подібні смислові зв’язки відповідають не тільки порядок слів та прийменники, а й відмінкові закінчення слів (мишки, кішки).

В англійській мові відмінкових закінчень в словах немає, тому так вільно переставляти слова не можна, бо зміниться сенс усього речення:

• A cat chases a mouse. – Кішка переслідує мишку.
• A mouse chases a cat. – Мишка переслідує кішку.

Порядок слів у стверджувальному та заперечному реченнях

У стверджувальному реченні використовується прямий порядок слів. Схема наступна: підмет + присудок + пряме доповнення (якщо є).

У заперечному реченні порядок слів такий же, але різниця в тому, що використовується заперечна частка not і одно з допоміжних дієслів (will, do, be, have).

Де в реченні розташовувати визначення

У визначення немає чітко зафіксованого місця в реченні, воно може стояти при будь-якому визначеному ним іменнику, наприклад:

• I see a white dog – Я бачу білу собаку (white – визначення),
• My friend will help me. – Мій друг мені допоможе (my – визначення).

Примітка: в схемах нижче визначення не будуть виділені як окремий член речення, щоб не робити схеми занадто громіздкими.

Місце непрямого доповнення

Непряме доповнення може перебувати до або після прямого доповнення. Це залежить від того, чи є прийменник  to перед непрямим доповненням.

• Непряме доповнення з to – ставиться ПІСЛЯ прямого доповнення.

• Непряме доповнення без to – ставиться ДО прямого доповнення.

Місце обставини, вираженої власною мовою

Труднощі часто викликають обставини, виражені прислівником. Розглянемо основні правила.

1. Обставина способу дії

Обставина способу дії розташовується після дієслова (присудка), якщо воно неперехідне, тобто не вимагає після себе доповнення.

Якщо дієслово перехідне, тобто вимагає після себе доповнення, обставину ставимо перед дієсловом або після доповнення.

Порада: якщо ви плутаєтеся в перехідних і неперехідних дієсловах, просто ставте обставини способу дії після дієслова або доповнення (якщо воно є) – не помилитеся.

2. Обставина місця

Знаходяться після прямого доповнення або присудка.

3. Обставина часу

Обставина часу зазвичай розташовується в кінці речення.

Також ця частина мови може знаходитися і на початку:

4. Обставини часу, що позначають частоту дії

Особливий випадок – обставини, що позначають частоту дії, наприклад: always (завжди), seldom (рідко), usually (зазвичай), never (ніколи).

1. У реченнях без дієслова to be в складі присудка «частотні» обставини розташовуються перед присудком.

2. Якщо присудок включає дієслово to be в одній з простих форм, тобто без допоміжного дієслова, обставина ставиться ПІСЛЯ to be.

Навіть якщо в реченні складений присудок (дієслово to be + іменна частина), обставина все одно ставиться після to be, відокремлюючи його від іменної частини.

3. Якщо присудок використовується в складній формі (допоміжне дієслово + дієслово, в тому числі to be), обставина стоїть між допоміжним і основним дієсловом.

Це стосується і речень з дієсловом to be в складній формі (тобто «допоміжне дієслово + to be»).

Порядок слів у питальних реченях

В питальних реченнях допоміжне дієслово виноситься на початок структури:

Існує кілька видів питальних речень, докладніше ми їх розберемо іншим разом.

Порядок слів у підрядному реченні (складнопідрядному реченні)

У підрядних реченнях порядок слів простий і повністю співпадає з тим, який використовуємо в стверджувальному:

• I know where you live. – Я знаю де ти живеш.
• I do not know where you live. – Я не знаю, де ти живеш.
• Do you know where I live? – Ти знаєш де я живу?

Для наочності представлю пропозиції у вигляді таблиці:

Часта помилка полягає в тому, що в частині речення, що починається на сполучнику, в даному випадку це сполучники who, why, when, where, слова переставляють, як в питальних речень. Наприклад:

• Невірно: I do not know why did she call me.
• Вірно: I do not know why she called me.

В даному випадку «… why she called me» – це зовсім не те ж саме, що питальне речення «Why did she call me?», а підрядне речення. Порядок слів в ньому – прямий, як в простому стверджувальному реченні.

Особливо часто так помиляються в складнопідрядних питальних реченнях. В такому випадку зворотний порядок слів повинен бути тільки в основній частині (Do you know), але не в додатковій (where I live).

• Невірно: Do you know where do I live?
• Вірно: Do you know where I live?
• Невірно: Do you know who was it?
• Вірно: Do you know who it was?